Ми з класом
любимо подорожувати , тому з нетерпінням чекали
весняних канікул. І ось нарешті настав довгоочікуваний день. 26 –го березня ми , разом з учнями 5 Б класу, сіли в потяг Запоріжжя – Київ.
Ніч проминула непомітно – ми в славетному та старому місті , столиці нашої
Батьківщини – Києві. В столиці багато визначних місць, які варто
побачити, але звичайно ж все за один день обійти неможливо. Нас вражало
все: величезний вокзал, ескалатор, підземна залізниця та станції, які відрізняються
одна від одної. У перший же день ми переконалися в тому, що це місто з
сучасними житловими кварталами, дивовижними історичними пам’ятниками. Можна
годинами блукати його вулицями, площами і захоплюватися. Де ми тільки не
побували: на Майдані Незалежності,
неспішно прогулювалися Хрещатиком і навіть піднімалися на фунікулері.
Хрещатик
- невелика, але широка вулиця з красивими магазинами, розташованими у чудесних
старовинних будинках, затишними кафе, в
одному з яких ми пообідали. Поруч з Хрещатиком знаходиться не менш відома площа
Незалежності. На площі розташована стела
Незалежності, статуя архангела Михаїла - покровителя міста, а під нею вказані
відстані між Києвом і всіма обласними центрами України.
Символічна пам’ятка міста – Київський фунікулер.
На сьогоднішній день верхня станція виходить на верхню терасу
Володимирської гірки, а нижня - на Поштову площу, поруч з однойменною станцією
метро та Річковим вокзалом. Сучасний фунікулер у Києві щорічно перевозить 5-7
мільйонів пасажирів, залишаючись по цей день досить затребуваним видом
транспорту.
Далі ми відвідали Михайлівський Златоверхий
собор, гуляли на Андріївському узвозі.
Там же придбали невеличкі сувеніри на пам'ять, фотографувались на згадку. В цей же день ми відвідали Зоопарк. Мали
нагоду ближче познайомитись з тваринами, зробити пам’ятні фотографії, а також
дізнатися багато корисної інформації.
На
другий день ми поїхали до Музею Води. Саме тут розташовано експозиції, які
розказують: яким чином річкова вода стає придатною до вживання; який шлях вона
проходить перш ніж опиниться в крані; в який спосіб забезпечувався Київ водою в
давнину; де пролягав перший київський водогін. Також ми оглянули різноманітні
цікаві, навіть унікальні експонати: залишки древніх труб, макети систем
водопостачання та каналізації. Не менш цікава розвага чекала нас в одному з
залів – мильні бульбашки, настільки велетенські, що можна за бажанням опинитись
всередині однієї з них, а також басейн із екзотичними японськими рибками. Якщо
піднести долоню близько до води рибки виринають і торкаються її. Один із залів
перетворено в грот, оглянувши який можна дізнатись про різні форми існування
води в природі: побачити танення льодовика, виверження гейзера, і звичайно –
дощ з грозою.
Неподалік Музею розташован Київський академічний театр ляльок. Це
прекрасна архітектурна споруда, біля
якої багато скульптур персонажів різних казок.
Будь-яка екскурсія не може обійтись без найстаровинніших
пам’яток, і тому ми відвідали Києво-Печерську Лавру. Багато білокаменних церков
з золотими куполами розташувалося серед купи дерев на лівому березі Дніпра.
Справжні ченці в чорному одязі, багато прихожан, дзвони і служба Божа у храмі
причарували наші душі, ми побували у
нижніх печерах, де лежать останки різних видатних людей. Тут похований і Нестор-літописець. Здається, це місце
пронизане давниною. Києво-Печерська Лавра заворожила нас своїм масштабом, величчю,
вишуканістю. Атмосфера у цьому місці надзвичайна. Тут ми відволікаємося від
буденних проблем та знаходимо гармонію.
За два дні
екскурсій і прогулянок ми встигли полюбити нашу столицю. Зовсім не хотілося прощатися з Києвом, але
наша подорож добігала кінця. І ось вже ми, стомлені, але щасливі, у потязі Київ
– Запоріжжя. Своїми враженнями ми будемо ділитися з батьками та друзями, показувати фотографії, які зробили під час тих незабутніх
канікул, і мріяти про те, як знову поїдемо
в це чудове місто, адже нам ще стільки
належить дізнатися про нього! Ця подорож залишила
приємний, незабутній слід у наших серцях, подарувала такі яскраві враження та
позитивні емоції, які не зітруться із пам’яті і пронесуться нами через усе
життя.
Подолинська Єва.
Комментариев нет:
Отправить комментарий